eng
укрКоронавірус: що небезпечніше - інфекція чи паніка?
Огляд медіа
Повідомлення інформаційних агентств і провідних світових ЗМІ про поширення коронавірусу суперечливі. Для початку слід зазначити, що в усьому світі смертність від інфекційних хвороб далеко не на першому місці.
Загальновідомо, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті в світі, несучи, за оцінками ВООЗ, 17,9 мільйона життів на рік. Тільки в США від серцево-судинної патології помирає понад 800 000 чоловік в рік, а в Європі близько 3,9 млн. В Україні серцево-судинні захворювання є причиною 67% всіх смертей, а щорічно від цих хвороб помирає більше 400 000 українців, тобто в середньому щодня помирає більше 1000 чоловік. Не дарма хвороби серця і судин зараховують до так званим неінфекційних пандемій людства [1-4] Лідером з неінфекційних причин смерті в усьому світі також є рак: у 2018 році 9,6 млн. смертей. В Україні від раку щорічно вмирають 65 000 чоловік, а починають хворіти 140 000. [5,6] Таким чином, тільки від найпоширеніших неінфекційних причин в такій країні як Україна щорічно вмирають більше півмільйона людей.
Якщо звернутися до даних смертності в світі від грипу, включаючи від типів вірусу А H1N1 і A H3N2, то за даними ВООЗ цей показник оцінюється в 250 000 - 500 000 випадків на рік. В Україні в сезон 2019/2020 за попередніми оцінками перехворіють на грип від 4,8 до 6,7 млн людей c летальністю нижче 0,1% [7,8]
На тлі наведених вище цифр захворюваність COVID19 і летальність від коронавірусу в порівнянні з неінфекційними причинами смерті в 21 столітті виглядають не настільки катастрофічними. А в порівнянні з сезонним грипом – не настільки критичними. Надмірне нагнітання коронавірусної істерики, яке негативно позначається не тільки на економіці але і безперечно на здоров'ї людей, ставиться під сумнів багатьма авторитетними вченими різних країн.
Видатний французський інфекціоніст і мікробіолог, спеціаліст з інфекційних захворювань №1 у світі, професор Дідьє Рауль зазначає: «Я не бачу ознак особливо серйозної смертності. Я не бачу впливу на загальну смертність в країні. І я продовжую вважати, що треба зберігати спокій і робити те, що зазвичай робиться з інфекціями загалом: діагностику і лікування. Три країни, де ситуація не контрольована: Італія, Франція та Іспанія. Вони не є зразком для наслідування. Італійські карантинні заходи не запобігають розповсюдженню захворювання. Теж саме у Франції та Іспанії. І це саме ті три країни, що вирішили на перший план поставити карантинні заходи. Треба почати робити те, що робиться в Кореї: збільшити тестування, лікувати людей та ІЗОЛЮВАТИ ЛИШЕ ІНФІКОВАНИХ на той період, поки вони заразні. І зменшувати цей період шляхом лікування. Ми повинні повернутись до простих тез: інфекційні захворювання означають, що коли мікроби присутні, людина заразна. Коли мікробів нема – людина не заразна... Медикаменти треба використовувати для лікування хвороб. Це медицина».[9]
Про коронавірус говорить італійський нанопатолог з 40-річним стажем роботи в операційних, доктор і професор Стефано Монтанарі: «Навіщо потрібні гумові рукавички? Навіщо ці маски? Рукавички шкідливо діють на природний захисний бар'єр шкіри. У нас дуже розумна шкіра! Маски — взагалі смішно! Для здорової людини це – все одно, що поставити паркан з палиць проти комарів. Навколо нас мільярди мільярдів вірусів. І якщо поруч з вами є коронавірус, маска вас взагалі не захистить. А якщо людина хвора, то їй цю маску треба міняти кожні 2-3 хвилини. Інакше це теж втрачає сенс.
Люди не повинні сидіти по домівках, у страху і без руху. Люди повинні рухатися, гуляти на сонці, зараз авітаміноз. Навіть якщо людина безсимптомно переносить вірус, тобто по суті є здоровою, а їй кажуть, що вона хвора, то це позначиться на її здоров'ї. Як і на здоров'ї всіх тих, хто зараз заляканий сидить по домівках, не отримуючи вітаміну D, ведучи малорухливий спосіб життя, перебуває в невизначеності за своє майбутнє. Я вважаю, що група ризику – пенсіонери – теж повинні спокійно виходити на вулиці, вести свій нормальний спосіб життя.” [10]
Такий підхід підтримують окремі країни Европи. Королівство Швеція – одна з небагатьох країн, де продовжують працювати всі освітні установи, кафе, ресторани, тренажерні зали. Це при тому, що у Швеції число хворих на коронавірус перевищило позначку в 1000 осіб. Шведські вчені стверджують, всупереч думці своїх колег з інших країн, що коронавірус відносно безпечний. Мовляв, серед тих, що заразилися, летальність всього 2 відсотки. [11]
Про наше вірусне оточення розповідає кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Надія Жолобак: “Ми живемо у світі вірусів, на «планеті вірусів», де циркуляція — поява і зникнення вірусів — це постійний процес. Тому будуть постійно з'являтися, зникати і знову з'являтися різні нові-старі форми вірусів. Людство завжди жило, живе і буде жити в такому оточенні: ми всі сформовані в ньому. Головне — не панікувати. Я вважаю, що страхи з приводу епідемії коронавірусу перебільшені, а введення тотального карантину не зовсім адекватна реакція. Адже тоді такий же карантин треба вводити при кожному спалаху грипу або ГРЗ. Чи потрібно рубати руку, якщо її можна просто помити?". Надія Жолобак нагадує, що в умовах соціального шоку різко зростає формування індивідуального стресового стану, пригнічується робота імунної системи, і це теж призводить до хвороб.[12]
Тому, розуміючи згубний вплив розгойданої коронавірусної істерії на обстановку в цілому, на економічну ситуацію, на здоров'я і благополуччя людей, необхідно визнати, що в карантинних заходах і надлишкових обмеженнях закладена загроза набагато серйозніша за коронавірус.
У країнах з низькими доходами, до яких належить Україна, запас міцності у переважної більшості населення вимірюється не місяцями, а тижнями.
В таких умовах, щоб не допустити виходу ситуації з-під контролю і деструктивних соціальних потрясінь не варто ігнорувати думки авторитетних інфекціоністів. Можливо, скоро настане час для того щоб керуватися здоровим глуздом і сприяти поверненню життя в нормальне русло.
Джерела: